Евгения Власова Не забувай!

Мого кохання акорд останній
сховала синьоока ніч.
І вже розлука цілує руки ніжно мені.
Руки цілує мені.

А вітер з моря гойдає зорі
на хвилях пам"яті і сну.
Та я до тебе зорею з неба не повернусь.
Більше не повернусь.

Не забувай, що десь у небі є зоря сумна,
Але молю не питай чия вона.
В її очах моя печаль, моя печаль згорає.

Одна у небі, одна без тебе.
Свята і грішна в одночас.
Тебе простила і відпустила
Сива печаль, сива моя печаль.

Не забувай, що десь у небі є зоря сумна,
Але молю не питай чия вона.
В її очах моя печаль, моя печаль згорає.

Не забувай, що десь у небі є зоря сумна,
Але молю не питай чия вона.
В її очах моя печаль, моя печаль згорає.

Чиясь надія тебе зігріє і
Знову щастя поверне.
Сльозу останню віддай коханню,
Так, як мене. Так, як віддав мене.

Не забувай, що десь у небі є зоря сумна,
але молю не питай чия вона.
В її очах моя печаль, моя печаль згорає.