Скрябин Добряк ты ще мало знаеш кузьма

Він ціле життя посміхався широко до всіх на круги
Позичав їм останні гроші а сам не просив в займи
А вони садили дерева зла на бідній його голові
І з часом горбилася спина під вагою дрімучих садів

Ти у цьому світі випадковий чувак
Ти втікай добряк, заховайся добряк
Заржавілим людям не поможеш ніяк
Зрозумій добря, пізно вже - ніяк

В його домі не було дверей і заходили всі хто хотів
Пригощав усім чим мав, відмовляти він не вмів
А вони підливали дерева зла з корінням в його голові
І ще більше горбилася спина ,шукаючи відповіді

Ти у цьому світі випадковий чувак
Ти втікай добряк...

Він дивився очима дитини, як гасне навколо цей світ
Він хотів шоби це зупинилось, та крім нього ніхто не хотів

Ти у цьому світі випадковий чувак
Ти втікай добряк...