Наталя Могилевська А вона

Серед гір, там де віє буревій
Вільний птах кохану там шукав
Серед гір ніч в ту люту заметіль
"Де ти є? Озвися!" він чекав...

А вона мовчала, бо ображена
на нього чомусь вона була
І хто знав у чім була його вина
Очі то є...! очі то так...! правда одна...

Серед гір зійшло зорею в небесах
Крізь туман невиплаканих сліз
Він летів до неї, мов до дому птах
І любов їй у долонях ніс

Він літав, а сил вже майже не було
А була лютая зима
Та й згадав він твоїх очей тепло
Очі то є...! очі то так...! ...знаєш сама!

Серед гір, там де віє буревій
Вільний птах кохану там шукав
Серед гір лиш тільки стихла заметіль
За своє кохання крила склав

А вона хотіла би лишить йому
А вона віддала
І хто знав у чим була його вина
Очі то є...! очі то так...! плаче вона...